Рецензія на фільм.
Ні з чим не зрівняти того моменту, коли подивишся справді хороше кіно.
Бен Стіллер... Соромно зізнатись, але словами Еміля Кроткого "для мене його ім'я не сходило з афіш, де він незмінно фігурував у числі "та інші"". Сьогодні, переглянувши "Таємне життя Уолтера Мітті", йому хочеться аплодувати стоячи. Неперевершена акторська гра, незаперечний талант режисера. Адже актор сам і поставив стрічку з собою у головній ролі.
Фільм став рімейком одноіменної стрічки 1947 року Нормана Маклеода.
В основі сюжету роман Джеймса Тербера. Уолтер Мітті - співробітник відділу ілюстрацій журналу Life. Уолтер рано втратив батька і живе з матір'ю і сестрою. Його робота суцільна рутина, хоча у своїх мріях він переживає фантастичні пригоди, представляє себе космонавтом, мандрівником або невідпорним Казановою. Уолтер закоханий у свою нову колегу Шеріл Мелхоф, але вона не помічає його спроби звернути на себе увагу.
Новий головний редактор журналу, у зв'язку з переходом на комп'ютерні технології, збирається ліквідувати більшу частину персоналу відділу ілюстрацій. Звільнення загрожує і Уолтеру. Черговий випуск журналу стане останнім на паперовому носії. Одна з фотографій з архіву знаменитого мандрівника Шона О'Коннела (грає Шон Пенн) повинна потрапити на обкладинку, але негатив пропав через недогляд Уолтера. Єдиний шанс знайти фотографію - це знайти самого Шона. Уолтеру доводиться відправитися в довгу подорож: до Гренландії, Ісландії, Афганістану. Зі світу мрій Уолтер переноситься в реальність і поступово перетворюється на справжнього героя.
Браво, Бен Стіллер!
Дивно, але він своєю грою у "Таємному житті Уолетра Мітті" затьмарив самого Шона Пенна.