Час відкриває усе приховане і приховує усе відкрите.

Софокл

Мартін Скорсезе зняв стрічку за мотивами книги Брайана Селзніка "Винахід Хюго Кабре". Поряд з історією маленького сироти Хюго режисер показує як зароджувалося кіно. "Перші кінематографісти зрозуміли, - каже Скорсезе, що за допомогою фільму можна розказати багато історій".Тут використані справжні кадри з перших кінострічок, а основний акцент зосереджується на картині першопрохідця кінематографу Джорджа Мілієса "Подорож на місяць". Мабуть, кожному знайомий кадр, коли ракета попадає в око місяцю, але ніхто не знає звідки він. Так от, Скорсезе вирішив все розтлумачити, починаючи з нюансів процесу зйомки і закінчуючи історією життя самого Мілієса.



Стрічка пронизана атмосферою казки, адже кожен кадр тут схожий на витвір мистецтва, що також підкреслює гармонійний музичний супровід.  Скорсезе вдався до такої деталізації, що кожна іграшка здається окремим персонажем у фільмі. Атмосфера Парижу 30-х років передана настілько майстерно, що парижський вокзал, основне місце зйомок, схожий на цілий мегаполіс. Тут в кожного своє життя і своя історія. Оператору фільму можна аплодувати стоячи. Він зумів настільки тонко й абстрактно зобразити механізм руху годинника в поєднанні з пересування по ньому хлопчика, який там живе, що самі лишень ці кадри можна перемотувати безліч разів.

"Якщо світ – єдиний механізм, то я не можу бути зайвою деталлю", - каже Хюго. Стрічка піднімає багато соціальних та філософських питань: безхатченки, сироти, бажання до самореалізації та потреба в визнанні суспільством. Великий гуманіст Скорсезе висвітлює тонку психологію необхідності присутності в світі кожної живої істоти і гармонійного їх співжиття. І робить він це настільки майстерно, що після перегляду стрічки не залишається жодного негативу, а навпаки - відчуття світла і добра.

Професіоналізм картини оцінили найвищим чином. Стрічка є власником 5 золотих статуеток та 6 номінацій на Оскара, отримала Золотого Глобуса за кращу режисуру й багато інших нагород.

Уляна Легка

Хранитель часу, рецензія