Найкращий ЛГБТ-фільм всіх часів - саме так нещодавно описали "Керол" експерти. Що ж, таке означення правдиве, але, звісно, у стрічці йдеться не тільки про любов двох жінок.

Попри низку номінацій на "Оскар", "Золотий глобус" та статуетки від Британської кіноакадемії фільм залишився ні з чим. Річ тут не у темі (зараз навпаки нетрадиційні стрічки забирають всі нагороди). "Керол" не вистачає динаміки, емоційності та почуттів. Оповідь виходить надто рівною і залишає глядачів байдужими.

Втім, фільм варто дивитися, як мінімум, заради виконавиць головних ролей. Кейт Бланшетт та Руні Мара розкриваються у фільмі повністю.

Окремо варто відмітити стиль фільму. Він неймовірно красивий! Деколи візуальний ряд змушує заплющувати очі на всі огріхи сценарію.

Стрічка "Керол" (в основу якої, до речі, лягла книга "Ціна солі") повинна була показати заборонене кохання. Втім, відкритості і сміливості цій демонстрації бракує. Ясно, що йдеться про 50-ті роки минулого століття і певний консерватизм має бути присутнім, але від "Керол" чекали більшого.

Оцінка - 8 з 10.