Усі, хто мав змогу (і насолоду) переглянути першу частину анімаційної стрічки про пригоди мамонта Менні, лінивця Сіда та шаблезубого тигра Дієго у Льодовиковому періоді, без сумніву з нетерпінням очікували на появу і другої частини. І багато хто розчарованим не залишився. Дотепні жарти, цікаві персонажі і досконаліша графіка – усім цим міг насолодитись кожен, хто завітав на показ “Льодовикового періоду –2: Глобальне потепління”.

Тож наші добрі знайомі мамонт, лінивець та тигр, вже виконавши одну добру справу (віртуально звертаємось до першої частини стрічки), вирішили на цьому не зупинятись. На носі глобальне потепління, а випадкове виявлення смертельно небезпечної загрози обвалення льодяного муру та затоплення рідної долини аж ніяк не сприяє ствердженню душевної гармонії мешканців сніжної країни. Тож справа складна: треба вижити, а ще й від наслідків потепління товаришів урятувати. А що тут вже говорити і про порятунок власного виду! Бідний Менні вже починає сумніватись в існуванні таких самих мамонтів, як і він, але тут як тут ідеальний варіант – приємна, але вперта мамонтиха Еллі. Хоча тут ситуація ускладнюється тим, що бідна тваринка вважає себе... опосумом. Тож без веселих жартів та дотепних ситуацій (а також досить важкуватої любовної лінії) тут не обійшлося!

Що ж, якщо говорити про, так би мовити, рівень “веселості” стрічки, то вона, в принципі, нічим не гірша за свого попередника, і це в основному завдяки чарівній білочці. Звичайно ж, Сід також може претендувати на роль головного веселуна фільму, але все ж ніхто не заперечить того, що саме чудернацька невгамовна білочка зі своїм омріяним жолудем викликає посмішку у глядачів будь-якої статі та віку незалежно від того, чи встигла вона щось власне зробити на екрані. Такому персонажеві навіть не потрібні якісь слова, щоб уже одним своїм виглядом (чи то поглядом) змусити усіх присутніх в кінотеатрі в буквальному сенсі згинатися від сміху. Що ж, велика подяка аніматорам за цей неймовірний персонаж, але ж повернімося до самої стрічки.

Звичайно, те, що найбільше відрізняє другу частину від першої, це наявність так званої “любовної лінії”. Насправді, уся ця історія з мамонтами та пошуками особистого щастя виглядала, як уже було сказано, трохи важкувато, як для фільму для дітей (ну кому з дітлахів цікаво спостерігати за душевними муками здоровенного мамонта, коли під боком такі дотепні та веселі опосуми!), а як для фільму для дорослих все аж занадто банальне та передбачуване. Але навіть не зважаючи на це, стрічка все ж виграє за рахунок все таких же смішних жартів та продуманих персонажів (без сумніву, творці стрічки в основному робили ставку на колоритність героїв).

Тож якщо ви все ще вагаєтесь, чи варто дивитись другу частину популярної стрічки, то окрім власних спостережень пропоную більш переконливі дані: як відомо, в американському бокс-офісі “Глобальне потепління” за перші три дні прокату вже встигло заробити близько 70 млн. доларів, побивши рекорд касових зборів квітня (попередній рекорд, до речі, належав першій частині стрічки), та й досі тримається на першій сходинці прокату. Ласий жолудь, чи не так?..

Jane