Маленька дівчинка по імені Аврора дуже любить танцювати й мріє стати балериною. Але збутися її мріям не так-то просто: Аврора виховується в дитбудинку, який знаходиться в Прип'яті. Трапляється так, що під час катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції дівчинка отримує величезну дозу опромінення. Хоч якісь шанси на виживання може дати тільки дорога операція в США. Дівчинку відправляють в Америку, де в лікарні вона зустрічається з одним зі своїх кумирів: зіркою раніше радянського, а тепер американського балету – Ніком Астаховим. У Ніка є друг і партнер Джеймс Браун, який намагається надихнути артиста на створення нового шедевра…

Нік усе ще на гребені слави, але вже котиться по похилій площині – розрив з родиною, наркотики, творча криза... Але зустріч із умираючою дівчинкою, яка продовжує марити про балетну сцену, допомагає Ніку відродитися й круто змінити своє життя. Аврора згасає прямо на очах, і тільки чудо може її врятувати. Радянський Союз відмовляється оплатити операцію, яка могла б дати надію на життя. І тоді Нік починає останню спробу врятувати Аврору.

Ех, ну не бачити нам “Оскара”... Та що там, не бачити нам і номінації на “Оскар”! “Аврора” – одна з 63 претендентів, і хоч на тому спасибі. Питаєте, чому я так різко? Будьте певні, це не раптове необдумане твердження. Просто одразу після виходу з кінотеатру міцно засіла в голові думка: “Поганий філь...